З досвіду роботи

"Хороше навчання - це навчання, яке забігає вперед розвитку і веде його за собою".

20 років я  викладаю інформатику у школі і, застосовуючи традиційні методи навчання, використовую елементи блоково-модульної технології і проектну технологію як вид творчої  діяльності дітей.

У зв'язку з розширенням матеріально-технічних можливостей школи

виникла наявна проблема: швидко і ефективно освоювати нову комп'ютерну техніку. Інша проблема полягала в тому, щоб, відкривши доступ до ресурсів Інтернету усім і кожному бажаючому учневі школи, навчити дітей базовим умінням: отримання, збереження, обробки і використання інформації в навчальних  цілях. Технологічно з цими завданнями ми впоралися: більшість учнів школи тепер можуть виконувати необхідні дії в Word, Power Point, Picture Manager, Paint.

Проте, при підготовці молодого покоління до життя в умовах інформаційного суспільства, увагу слід приділяти не лише репродуктивній здатності по відтворенню обмеженого набору певних умінь, але і розвитку мислення школярів.

Удосконалюючи свою систему викладання,  я звернув свій погляд на технологію розвиваючого навчання як на систему розвитку теоретичного мислення і свідомості.

На вибір цієї ідеї мене наштовхнув той факт, що розвитку алгоритмічного мислення, такого необхідного при вивченні інформатики, шкільною програмою відводиться зовсім не достатньо учбового часу. 

Суть нового методу полягає в тому, що педагог вчить дітей виконувати такі дії з матеріалом, такі зміни матеріалу, за допомогою яких діти самі відкривають властивості, що вивчаються. Адже розвиваюче навчання - це навчання, зміст, методи і форми організації якого прямо орієнтовані на закономірності розвитку потреб того, що навчається.

Отже, перше і основне в моїй системі роботи - повне освоєння технології навчання і володіння її інструментарієм. Неухильне дотримання усіх етапів повчального процесу за технологією розвиваючого навчання - необхідна умова підготовки школяра до самостійної учбової діяльності.

Курс інформатики містить три змістовних лінії: світоглядну, логіко-алгоритмічну і технологічну.

Світоглядна лінія формує в учнів системно-інформаційну картину світу, що передбачає функціонування систем різної природи на основі отримання, перетворення і цілеспрямованого використання інформації.

Логіко-алгоритмічна лінія формує навички алгоритмічного та логічного мислення, проектної роботи та моделювання.

Технологічна лінія формує навички використання усього різноманіття цифрових обчислювально-інформаційних ресурсів.

Швидкий розвиток інформаційних технологій, останнім часом, постійно примушує переглядати цілі шкільного курсу інформатики і вносити корективи до його змісту. Педагогічні функції інформатики, як освітній області, визначаються в першу чергу специфікою її вкладу в дозвіл основних завдань загальної освіти людини, а саме:

·        формування основ наукового світогляду;

·        розвитку мислення;

·        підготовки учнів до практичної діяльності, праці, продовження освіти.

У зв'язку з цим зміст базового курсу інформатики, передбачений  державними стандартами загальної освіти, поєднує в собі три основні напрямки, які відтворюють найважливіші аспекти її загальноосвітній значущості - світоглядний, алгоритмічний і призначений для користувача. При цьому алгоритмічний аспект розглядається в контексті розвитку специфічних видів мислення, які недостатньо розвиваються  при вивченні інших шкільних предметів.

При підготовці молодого покоління до життя в умовах інформаційного суспільства особливу увагу слід приділяти саме розвитку мислення, а не репродуктивній здатності по відтворенню обмеженого набору певних знань. Головною метою вивчення основ алгоритмізації в школі є розвиток алгоритмічного, конструктивного, логічного мислення учнів, а також формування операційного типу мислення, яке спрямоване на вибір оптимального рішення поставленої задачі. Розвиток цих специфічних видів мислення вносить вагомий внесок в розвиток загального наукового світогляду і розумових здібностей особи.

Одною з проблем, які повстають перед вчителями інформатики є проблема поєднання досить консервативної алгоритмічної лінії курсу з динамічнішими і прогресивнішими лініями моделювання і інформаційних технологій. Не дивлячись на те, що розділ "Основи алгоритмізації" був введений в курс інформатики з самого початку викладання цього предмета у школі, суперечки про зміст цього розділу і взагалі про доцільність його вивчення в курсі шкільної інформатики ведуться увесь час.

Алгоритмізація, як розділ інформатики, який вивчає процеси створення алгоритмів, традиційно відноситься до теоретичної інформатики внаслідок свого фундаментального характеру. При цьому прибічники "призначеного" для користувача підходу при вивченні шкільної інформатики говорять про відсутність практичної значущості цього розділу для розвитку навичок користувача сучасного програмного забезпечення. Внаслідок розвитку нових інформаційних технологій з'являється можливість в межах розділу "Основи алгоритмізації" давати загальнонаукові поняття інформатики і в той же час формувати і розвивати уміння і навички, необхідні користувачеві при роботі з сучасним програмним забезпеченням, тобто з'являється можливість зробити розділ "Основи алгоритмізації" містком між теоретичною і практичною інформатикою. 

Один з прикладів. При навчанні роботі з формулами, можна навчити створювати не просто обчислювальні системи, а продукти, що аналізують дані, що вводяться. Знання не  даються в готовому вигляді, а виводяться, відкриваються під керівництвом учителя,  який для цього організовує в класі пошуково-дослідницьку  діяльність. Спочатку обговорюється, як система аналізуватиме дані, потім будується блок-схема, відповідна алгоритму діяльності системи.

Блок-схема до алгоритму (рогалуження),  що реалізує тест в середовищі Microsoft Excel.

Та лише потім відбувається процес реалізації алгоритму в конкретній прикладній програмі, в даному випадку в Microsoft Excel. Ось проект того, що повинно вийти :

А ось передбачувані шляхи його реалізації :

Самостійно знаходячи способи рішення завдань, школяр  починає брати участь в навчанні як суб'єкт цього процесу. За допомогою вчителя він  формує наукове (теоретичне) поняття про предмет, що вивчається, або явище.  Але головне, при такому підході, з'являється можливість зробити акцент на розвиток алгоритмічного та логічного мислення школярів, їх здібностей до аналізу та синтезу при вивченні ще однієї технологічної теми.

Комп'ютерні презентації - дуже важлива, необхідна сучасному випускникові технологічна тема курсу шкільної інформатики. Школярів обов'язково потрібно учити грамотно змінювати структуру слайдів, шаблони оформлення, настроювати анімацію, організовувати зміну слайдів, використовувати кнопки керування та гіперпосилання. При вивченні "Технології обробки графічної інформації" у рамках знайомства з можливостями прикладної програми для створення презентацій Microsoft Power Point, також існує ряд можливостей для перетину з темою "Основи алгоритмізації". Одна з них - досить часто використовувана лінійна схема, коли мультиплікація здійснюється за рахунок швидкої зміни слайдів, які незначно змінюються.

Я зазвичай пропоную школярам завдання, пов'язані з моделюванням, які використовуються в  розвиваючому навчанні, з пошуком рішення в нестандартній ситуації.  Моделювання може проводитися відразу на різних рівнях: предметному,  графічному, знаковому. Як приклад, можна запропонувати організувати зміну слайдів не по порядку, а відповідно до деякого спільно розробленого алгоритму. Тут можуть стрічатися і лінійні, і структури, що розгалужуються, та циклічні.

Блок-схема до алгоритму (розгалуження, цикл з передумовою), що реалізовує тест в Power Point.

Таку зміну слайдів можна організувати, застосовуючи систему гіперпосилань, а "Основи алгоритмізації" знову знаходять своє місце у викладанні технологічної теми, не лише не завдаючи збитку виділеному на неї годин, але і доповнюють її, розвиваючи алгоритмічне мислення учнів.

Говорячи про загальноосвітні цілі курсу інформатики, я вважаю, що уміння виділити у своїй предметній області систему понять, представити їх у вигляді сукупності атрибутів та дій, описати алгоритми дій і схеми логічного висновку допоможуть школяру не лише ефективно впроваджувати алгоритмізацію  у свою діяльність, але і дозволять йому підвищити ясність мислення у своїй учбовій і повсякденній діяльності.

Оскільки інформатизація зачіпає усі сфери сучасного життя суспільства, я вважаю своїм обов’язком внести свій внесок у розвиток ІКТ-компетентності людей, які оточують мене. Пафосно кажучи, це - моя просвітницька місія. Навчити роботі в Інтернеті кожного, хто цього потребує, поділитися знаннями про роботу в найбільш затребуваних призначених для користувача програмах, та, як кінцева мета, зробити використання комп'ютера необхідним засобом в розвитку особистості.